- «Здрастуй їжачок! Ти що такий сумний?»
- «Їжачок, ти уяви, що було б, якби
взагалі не було дощу, а завжди світило сонце».
- «Було б здорово, можна гуляти, співати
пісні, веселитися»!
- «Ага їжачок, як би не так. Якщо не
буде дощу, всі дерева, трава, квіти, все живе засохне і загине».
- «Та ну заєць, я тобі не вірю».
- «А давай перевіримо»?
- « Та як же це ми будемо перевіряти»?
- «Дуже просто, ось тримай їжачок букет
квітів, це тобі подарунок від мене».
- «Ой спасибі зайчик, ти справжній
друг»!
- « Їжачок і ти мені подаруй квіти».
- «Так запросто на тримай».
- А тепер їжачок прийшов час перевіряти.
Зараз ми підемо кожен до себе додому. Я поставлю свої квіти у вазу і наллю туди
воду. А ти їжачок теж постав квіти у вазу, але воду не наливай».
- «Добре заєць. До побачення!»
Минуло три дні. Заєць як завжди вийшов
прогулятися по лісі. В цей день світило яскраве сонце і зігрівало своїми
теплими промінчиками. Гуляє зайчик і раптом на зустріч йому їжачок не голови не
ніжок.
- «Їжачок, ти що знову сумуєш»? Дощ вже
давно закінчився, сонечко світить, пташки співають, метелики пурхають. Ти
повинен радіти».
- «Так чому заєць радіти. Квіти, які ти
мені подарував, засохли. Мені так шкода, це ж був твій подарунок».
- «Їжачок, а ти зрозумів чому твої квіти
засохли»?
- «Звичайно зрозумів, тепер я все
розумію. Вони засохли, тому що знаходились у вазі без води».
- «Так їжачок, все живе потребує воді.
Якщо не буде води, все живе засохне і загине. А дощ - це крапельки води, які
падають на землю і живлять всі квіти, рослини. Дерева. Тому потрібно радіти
всьому і дощику і сонечку».
- «Зайчик, я все зрозумів, дякую. Пішли
разом гуляти по лісі і радіти всьому навколо»!
