понеділок, 6 липня 2020 р.

СВЯТО ІВАНА КУПАЛА


ОЙ НА КУПАЛА
Ой на Івана, ой та на Купала,
Котилася зоря з неба, та у в воду впала.
А дівчина за водою пустила віночок,
Заплуталась ясна зірка в зелен барвіночок.
А дівчина-чарівниця на долю гадала,
Як узріла ясну зірку, так і заспівала.



У ніч з 6 на 7 липня відзначають свято Івана Купала. Це свято почали святкувати ще в язичницькі часи, до прийняття християнства в Київській Русі в 988 році. Ніч на Івана Купала завжди вважалася магічною. Вірили, що саме 6 липня цвіте папороть, і якщо її знайти, то можна відшукати заритий скарб. 
Що не можна робити 6 липня
За повір’ям, цієї ночі прокидається уся лісова нечисть, тому наші предки старалися не спати у ніч напередодні свята. Вважалося, що вночі до хати можуть завітати домовики, водяні, русалки, дідьки. Щоб вберегтися від злих духів, будинок обвішували оберегами з кропиви, любистку, барвінку, верби, коноплі, полину.
Жінкам слід було побувати біля вечірнього вогнища і тільки потім відзначати свято. Уникали цієї традиції тільки відьми. На Івана Купала краще нічого не давати, не продавати і не позичати. А знайдені на дорозі гроші, навіть якщо сума велика, піднімати не варто, адже це може накликати на родину бідність. Вагітним в ніч з 6 на 7 липня слід триматися подалі від води, також і літнім людям, і дітям. Вважалося, що їх слабким організмам нечисть може в цей час принести шкоду.
Наші предки дотримувалися заборони куштувати ягоди до Івана Купала. За повір’ям, дітям жінок, які нехтували цією забороною, Божа Матір відмовить на тім світі у ягодах, бо начебто їхню страву матері з’їли.
Як святкували Івана Купала

Святкування традиційно проводили на березі річки. Обов’язковими атрибутами Купала поруч із водою є вогонь та вінки. Всередину вінка поміщали свічку і відпускали його за течією. Якщо вінок пішов на дно відразу ж – коханий розлюбив. Вінок пристав до берега – доведеться чекати весілля як мінімум ще рік. У кого вінок буде плавати найдовше, та буде найщасливішою, а у кого свічка довше прогорить, дівчина проживе довге життя. Святкове вогнище в обрядових діях мало велике значення і силу, адже, вважалось, що воно очищає людей, які стрибають через нього, від усього поганого. Наші пращури вважали, що пара, яка, взявшись за руки, успішно перестрибувала через багаття, має щасливо прожити разом усе життя.